ДІМ, В ЯКОМУ МЕШКАЛИ ВЕРСТАТИ


квартHOUSE / Воскресенье, Октябрь 8th, 2017

У пошуках ідей для власного житла ми консультуємося з архітекторами, листаємо десятки, а то й сотні сторінок спеціалізованих видань, радимося з друзями і гарячково “гуглимо” модні інтер’єри. Нарешті, ось воно — ідилічне зображення вашого дому: велетенські вікна, безмежний простір, територія свободи. Вітаємо, ваш стиль — лофт.

 

Лофт — це, насамперед, історія. Перші такі квартири походять з Нью-Йорка: у середині ХХ століття, через високу вартість землі в центрі міста, промисловці перенесли свої фабрики у більш віддалені райони. Пусті цехи заводів стали прихистком для художників та творчих людей. Їх не лякали голі стіни промислових приміщень, а гігантські простори, залиті сонячним світлом, слугували натхненням. Так і з’явився абсолютно новий тип житла — напівквартира, напівмайстерня, напівофіс.

Згодом, через чергове подорожчання землі, успішні юристи, страховики та бізнесмени витіснили художників із лофтів, але сам вигляд квартир не змінився. Навпаки — він став культовим.

На відміну від сучасних прихильників лофтів, їх перші власники, через брак коштів, не надто дбали про довершений ремонт. Фабричні приміщення з червоної цегли обживали, зносили туди старі, дешеві меблі, зонували за допомогою перегородок і прикрашали мистецтвом колег-сучасників. Втім, саме богемний стиль життя і сформував основні канони лофту — голі, нештукатурені стіни, горизонтальне та вертикальне зонування приміщень, вигадливі та антикварні меблі і абстрактний декор. Різниця лише, що тепер ці інтер’єри відтворюють і це може коштувати неабияких грошей.

Промислове минуле проглядається в квартирах-лофтах чи не на кожному кроці. Перекриття з металу та бетону, високі металеві підпорки, труби та інші елементи комунікацій не ховають, вони стають дизайнерськими елементами побуту.  Через те, що планування житла — відкрите, для більш інтимних зон, як от спальня чи ванна, часто використовують антресолі — спеціальні напівповерхи, що виникають внаслідок горизонтального зонування приміщення. При цьому, обов’язковою умовою є, аби такий напівповерх проглядався із загальної зони квартири. Висота стель у промислових приміщеннях часом може сягати 8 метрів, тож цей прийом виглядає вельми вдало. До слова, вертикальні перегородки, які також використовують для розмежування зон у лофті, також не повинні бути монолітними, у всю висоту приміщення. За словами архітекторів, цю помилку часто допускають під час реконструкції — власникам доволі важко відмовитися від суцільних стін та звичного планування з кімнатами, вітальнею і кухнею. У таких випадках, до тями клієнтів приводять, пояснюючи, що поділивши колишиній цех на малі кімнатки, деякі з них точно виявляться без вікон. І лише перспектива отримати бункер у модній квартирі зупиняє від необдуманих вчинків.

Вікна — це одна із надважливих характеристик автентичного лофта. У спадок з промислових часів, новим мешканцям залишилися величезні вікна, часто у дерев’яних чи металевих рамах. Як правило, через поважний вік, вони не надто щільно прилягають і може трапитись так, що “по хаті вітер гуляє”. Спеціалісти, в такому випадку, закликають у жодному разі не зносити старі вікна, і боронь боже, змінювати на пластикові, адже це одразу вбиває характер житла. Тому вихід один — лише реставрація. Якщо ж ситуація дуже сумна і відновленню старі вікна не піддаються, тоді лише дерев’яні або стилізовані пластикові профілі.

Хоч лофт і має свої правила, особливість і перевага цього помешкання в тому, що всередині його можна “начинити” декором різного стилю. Свого часу, ці квартири обставляли усім, що можна було знайти за копійки на блошиному ринку чи навіть на смітнику, поєднуючи із дизайнерскими та хенд-мейд елементами. Як виявилося, кришталеві люстри пасують до бетонних стін та мінімалістичних дерев’яних меблів із цілісної породи. Однак, попри необмежений простір для комбінацій, декоратори застерігають — грань між еклектикою та несмаком буває тонкою і таки радять не захоплюватися. Не слід переборщувати із орієнтальними оздобами, меблями в стилі барокко та картинами у масивних золотих рамах, а також додавати затишку шторами, подушечками, покривалами із милими квітковими принтами. Слід пам’ятати, що лофт — це простір, повний повітря та вільного духу і підбирати елемнети інтер’єру, які цієї свободи не відберуть.

Тим, хто мріє про лофт, не обов’язково кидати все і переїжджати на завод. Відтворити атмосферу богемного помешкання можна і у звичайних квартирах. Для цього, при оздобленні варто керуватися палітрою “вуличних” кольорів: сірий, чорний, теракотовий здатні створити індустріальний ефект, білий додасть відчуття простору, багато дерева створять затишок, а перегородки зі скла дозволить використати житлову площу максимально ефективно.

Якими б не були останні модні тенденції, плануючи вигляд свого майбутнього житла  варто, насамперед, замислитись, чи певний стиль відповідає вашому “я”. Лофт купують для того, щоб жити не так, як усі, це свого роду виклик буденності. Та не кожен здатен впоратися з цією неординарністю і, зрештою, невпевнені власники перетворюють ці перспективні ангари на доволі посередні квартири. Часом причина полягає навіть не в тому, що власники не готові до відкритого простору, а у стереотипних уявленнях, як саме повинен виглядати дім. В такому випадку не слід боятися і пам’ятати, що ваше місце там, де вам комфортно. А милі серцю дрібниці здатні перетворити навіть холодне фабричне горище на затишне гніздечко.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.